Білоруський учений Юрій Бандажевський оцінив для DW екологічну обстановку в регіоні через 30 років після вибуху на ЧАЕС. На його думку, жертви аварії не отримали ефективної допомоги.
Влада Білорусі та України поступово збільшує площу територій, де після аварії на Чорнобильській атомній станції дозволяється проживання та деякі види господарської діяльності. Так, згідно з січневою постановою Радміну РБ, з 2016 року з-поміж територій, забруднених радіацією, виключено ще 203 населені пункти. Наразі постраждалими вважаються 2193 населені пункти, де проживає близько 1,1 мільйона білорусів.
Жителі чорнобильського регіону
За даними Мінекології України, зона відчуження із забороною на проживання також буде обмежена 10-кілометровим радіусом, а за межами 30-кілометрової зони ЧАЕС - у 2-й та 3-й зонах, де раніше допускалося лише вимушене та добровільне переселення, буде дозволено жити.
В інтерв'ю DW голова київського Координаційного аналітичного центру "Екологія та здоров'я" доктор медичних наук Юрій Бандажевський оцінив ситуацію в регіоні через 30 років після вибуху реактора на Чорнобильській АЕС. Центр займається проблемами впливу радіації на організм людини та розробками заходів щодо зменшення її шкоди.
DW: Наскільки зараз безпечна для здоров'я обстановка в регіонах навколо Чорнобиля?
Юрій Бандажевський: Я вважаю, що і за три десятки років після аварії на ЧАЕС ситуація не змінилася настільки, щоб можна було безтурботно проживати та вести сільськогосподарську діяльність на цих територіях. Так, радіаційний фон цезію-137 і стронцію-90, які мають період напіврозпаду близько 30 років, справді зменшився. Але продуктом напіврозпаду цезію є барій, який практично не виводиться із клітин.
Небезпека ж полягає в тому, що для заподіяння шкоди здоров'ю достатньо постійного впливу радіоактивних елементів, як це було протягом багатьох років. Можна скільки завгодно говорити, що радіоактивне тло зменшилося, і якщо з дозиметром по поверхні пройтися, можна сказати - все добре. Але радіонукліди мігрували в товщу ґрунту, вони потрапляють по біологічних ланцюжках у рослини, організми тварин та людини, вражають клітини життєво важливих органів. Це намагаються не зважати на тих, хто говорить про безпечне проживання на територіях, які постраждали від аварії на АЕС.
DW: Які захворювання найбільш характерні в регіонах, близьких до Чорнобиля?
Зміни, що відбуваються в організмі людини під впливом радіоактивних елементів, разом із колегами я почав вивчати на п'ятому році після вибуху на ЧАЕС, коли працював у Білорусі та організував медичний університет у Гомелі. Тоді ми фіксували серйозні патології внутрішніх органів – головного мозку, серця, ендокринної системи, які можна було оцінювати як результат прямого радіотоксичного впливу. Але офіційні структури не хотіли пов'язувати причини та наслідки. А тим часом у Ветківському районі Білорусі померло багато дітей, яких ми спостерігали в 1993-1995 роках.
Радіонукліди провокують порушення генетичного апарату клітин, що забезпечує нормальне зростання тканин. Наприклад, в Іванківському районі, розташованому поряд із Чорнобильською станцією, та на білоруському Поліссі у обстежуваних центром "Екологія та здоров'я" дітей відзначено дуже високий рівень метаболічних процесів, що свідчать про наявність різних патологій. А у дорослих, які там проживають, реєструється високий рівень онкології.
Юрій Бандажевський
Треба враховувати, що жертвами впливу можуть бути й ті, хто мешкає на значних відстанях від ЧАЕС, але отримує звідти продукти харчування. У Білорусі після аварії у Чорнобилі якісь розумники вигадали перемішувати "чисті" продукти з "брудними". На Гомельщині для отримання сільгосппродукції спочатку таємно, а потім відкрито використовувалися забруднені землі, зерном звідти годували худобу. Продукти з регіону і доставляються по всій республіці. Тепер справа дійшла до того, що самі ці території переводять у розряд "чистих" і економлять на соціальних виплатах.
DW: Наскільки ефективно впроваджуються на практиці розробки заходів щодо зменшення шкоди радіації на організм людини?
Що більше я вивчаю наслідки Чорнобильської катастрофи, то більше розумію безпорадність вчених, які можуть лише констатувати наявність проблем через 30 років після вибуху на ЧАЕС. Так, ми намагаємось допомогти онкохворим дітям у рамках програм, які фінансує Євросоюз. Але ми не можемо надавати ефективну допомогу всім жертвам аварії та запобігати виникненню захворювань. Для цього потрібен інший підхід, а влада зовсім не реагує на заклики захищати здоров'я людей.
Я ставлю собі це питання - що робити? Щоб генетичні порушення не виявлялися, потрібно відселяти величезну кількість людей, годувати їх ідеально чистою продукцією, яка не тільки не містить радіоактивних елементів, а й продуктів їхнього розпаду. Це практично неможливо на теренах бідних корумпованих країн. Влада ж не зацікавлена в тому, щоб встановлювався будь-який зв'язок між захворюваннями та радіаційним фактором, хоча він є і існуватиме.
Визнавати це невигідно, немає грошей. Тим більше у Білорусі, де в Острівці будується атомна електростанція. Думаю, що ця витівка може принести багато горя. Такий висновок я роблю із ситуації на українському та білоруському Поліссі, де люди постраждали і ще десятки років страждатимуть від наслідків катастрофи на ЧАЕС.
Джерело: http://www.dw.com/ua/юрій-бандажевський-наслідки-чорнобиля-визнавати-невигідно/a-19195053
