Молочна продукція йде в РФ із забрудненої нуклідами зони Білорусі, але журналіст, що написав про це, потрапив під суд. Скільки стронцію може бути в білоруському молоці, з'ясовувала DW.
Довідку про перевищення в 10 разів норми стронцію-90 у молоці журналіст агентства Associated Press (AP) Юрій Карманов отримав у квітні 2016 року у мінському міському центрі гігієни та епідеміології. Як приватну особу він здав на перевірку молоко від фермера, який пасе корів на території, забрудненій радіоактивними опадами після аварії в Чорнобилі, і постачає своєю сировиною місцеву фірму-виробника молочної продукції "Мілкавіта".
Небезпека надлишку стронцію для організму людини доведена. Але після публікації на сайті АР статті Карманова про проблему виробництва продуктів харчування на землях Поліського державного радіаційно-екологічного заповідника, до якого включено 3 найбільш забруднені від вибуху на ЧАЕС білоруські райони - Брагинський, Наровлянський та Хойніцький, - "Мілкавіта" зажадала від журналіста спростування.
Довідка мінського центру гігієни та епідеміології, видана Юрію Карманову
Суд прийняв бік фірми, яка наполягає, що згадана довідка про стронцію ганьбить її ділову репутацію. Хоча мінська експертиза і визнала, що видала саме цей документ, проте результати перевірки назвала неточними.
За законом про ЗМІ Білорусі журналіст не несе відповідальності за публікацію інформації, поданої державним органом. Наразі справа щодо апеляції Юрія Карманова перебуває на розгляді Вищого суду республіки. DW провела власне розслідування і за допомогою експертів і документів з відкритих джерел з'ясувала, скільки насправді стронцію може опинитися в білоруському молоці.
Під знаком "Радіаційна небезпека"
Село Губаревичі Хойникського району Гомельської області, де розташоване фермерське господарство, яке здає молоко на "Мілкавіту", знаходиться в "зоні подальшого відселення". Це "територія, на якій середньорічна доза опромінення населення може перевищити над природним та техногенним тлом 5 мЗв на рік", записано у Соціально-радіаційному паспорті району 2012 року. Зараз у селі майже не залишилося мешканців.
"Коли ми готували репортаж для АР із білоруської чорнобильської зони, нас просто вбило, що корови паслися прямо біля знака "Радіаційна небезпека" за 3 метри від колючого дроту, тому ми й вирішили перевірити, яким молоком пригостив нас фермер", - згадує журналіст АР Юрій. І розповів DW, що разом із колегою він бачив, як на місці нещодавно знесених житлових будинків працював трактор і йшла посівна. І це не випадково.
Влада Білорусі вважає, що "чорнобильські міфи про радіаційну небезпеку треба долати". Вони не приховують: у Поліському державному радіаційно-екологічному заповіднику введено у сільськогосподарський обіг землі, які після аварії на ЧАЕС вважалися непридатними. Постачання продуктів харчування звідти йдуть і до Росії, і до місцевої торгівлі. Ініціатор цієї ідеї сам Олександр Лукашенко. "Ми вчинили правильно, розпочавши реабілітацію цих земель, вже й незручниці розорюють", - заявив білоруський президент, відвідуючи Гомельську область минулого року в день 30-річчя катастрофи на ЧАЕС.
Відселене село в Чорнобильській зоні
Сільське господарство в потерпілому від радіації регіоні Білорусі "ведеться на площі 937 тис. га земель, забруднених цезієм-137 із щільністю понад 1 Кюрі на 1 км, з яких 308 тис га одночасно забруднені стронцієм-90", - свідчать дані за 2016 рік. РБ.
У методичному вказівці Мінсільгосппроду про якості лугів і ріллі на цих територіях сказано, що "практично всі радіонукліди у верхньому шарі ґрунту будуть доступні рослинам у найближчому періоді. Йдуть процеси локального вторинного забруднення за рахунок міграції радіо.
Але ОАЦ повідомляє про вироблення спеціальних рекомендацій "для виробництва нормативно чистої сільськогосподарської продукції в умовах радіоактивного забруднення". З 2011 по 2016 рік на проведення захисних заходів держава надіслала близько 1 млрд доларів.
Експеримент на людях?
Так чи можна на зараженій території виростити чисту продукцію, яка не загрожуватиме здоров'ю людини? "Ні. Навіть якщо білоруській владі здається, що ґрунти можна очистити, не можна проводити експеримент на людях", - заявив в інтерв'ю DW експерт у галузі радіаційної медицини, професор та керівник київського Координаційного аналітичного центру "Екологія та здоров'я" Юрій Бандажевський.
Вчений 4 роки працює безпосередньо у чорнобильській зоні України над підтриманим Єврокомісією проектом, пов'язаним із медичними наслідками для населення в регіоні катастрофи на ЧАЕС.
"Період напіврозпаду стронцію-90 становить 30 років, і тепер він починає активно проникати через кореневу структуру в листя, траву, яка поїдає худобу на чорнобильських пасовищах, а потім нуклід осідає в біологічних організмах, в основному, в кістковій системі", - каже Бандажевський.
Юрій Бандажевський
Але у ґрунті чорнобильського регіону "не лише стронцій, а цілий букет із цезію, ізотопів плутонію, америція". За словами дослідника, практика показала, що нукліди впливають на спадковість, зростає кількість лейкозів, серцево-судинних захворювань, злоякісних пухлин та смертей.
Про ризики захворювань від впливу на здоров'я малих доз радіації та необхідності вивчати цю проблему писав також російський професор, член Нью-Йоркської академії наук Олексій Яблоков.
Ситуація в Білорусі та в Україні однакова, їй треба серйозно займатися і об'єднувати зусилля, впевнений Бандажевський. Але отримати об'єктивну інформацію з Мінська практично неможливо: "Лукашенко все засекретив 10 років тому і тепер там все добре".
"Ми накопили велику проблему"
Однак виявилося, що "стронція-90 в організмі білорусів може бути більшою, ніж вважалося раніше". Причому він накопичується у людей, які ніколи не були на забрудненій території і навіть у народжених пізніше аварії на ЧАЕС.
У статті, опублікованій у державній газеті "Республіка" у 2011 році, доцент кафедри радіаційної безпеки державного екологічного університету імені О.Д. Сахарова Євген Хаджинов писав: "Ми "нарили" велику проблему, масштаб якої важко оцінити. Існує невідомий канал надходження цього нукліду з продуктами харчування з торгової мережі".
Хаджинов прийшов до висновку, що контроль за стронцієм-90 у Білорусі незаслужено знижений, оскільки "його частки почали активно руйнуватися, і стронцій, що звільнився, в атомарній формі все більше потрапляє в рослини і далі по ланцюжку в тіло людини".
"Россільгоспнагляд претензій не має"
Повернемося до виробництва сільськогосподарської продукції у чорнобильській зоні. Близько 320 тонн сирів від "Мілкавіти" - понад 90 відсотків від усього виробленого - щомісяця вирушає до Москви, Воронеж, Санкт-Петербург. Решта йде білоруським споживачам. У суді фірма наполягала, що сировина та готові продукти проходять належний радіаційний контроль, а у "Россільгоспнагляду", зазвичай суворого до білоруських продуктів, претензій щодо нуклідів немає. Це підтвердило й саме російське відомство.
Однак у січневому інтерв'ю газеті "Гомельська правда" фахівці "Мілкавіти" визнали, що в Гомелі аналіз на стронцій підприємство не проводить, оскільки "вважає недоцільним купувати необхідне для цих цілей обладнання. Контроль здійснюється за республіканськими нормативними документами раз на півріччя".
"Тому варто враховувати різницю між сировиною із забрудненої зони та готовою продукцією. Відсутність у готовому продукті надлишку стронцію зовсім не означає, що сировина - чорнобильське м'ясо, зерно або молоко - відповідало тим же нормативам", - висловлює своє припущення колишній санітар.
За його словами, є простий спосіб знизити концентрацію нукліду в готовому продукті - розбавляти бруду чистою, щоб отримати продукт із допустимими нормативами, прийнятими в країні реалізації. Так у молоці для росіян може бути 25 Бк/кг стронцію-90, а для білорусів прийнята норма суворіша - 3,7 Бк/кг.
Експерт розповів DW, що в перші роки після аварії на ЧАЕС "м'ясо із забрудненої зони за розробленими рекомендаціями спочатку піддавали глибокому заморожуванню на 3-4 роки, щоб знизити рівень радіації, а потім 3 відсотки додавали в чисту сировину".
Рівень нуклідів знижується також у продуктах з високим вмістом жиру - наприклад, сирах та олії, навіть якщо вони робилися не з ідеально чистої сировини. "Хтось дуже розумний вигадав, як можна використовувати забруднений матеріал, і це нібито не шкодитиме здоров'ю людей", - каже Юргель.
На його думку, основна проблема в Білорусі залишилася незмінною: "У нас не існує незалежних лабораторій, де можна було б отримати об'єктивний аналіз з підписом і печаткою, а не папірець, який держекспертиза спочатку видає, а потім у суді відмовляється від результатів і не визнає документ юридично значущим".
Джерело: http://www.dw.com/ua/білоруське-молоко-для-росії-і-стронцій-на додачу/a-37881010
